Моя Україна

Сльоза на очах, як зоря, що не згасла,
Краплина мала волошкових світань.
ЇЇ не втирай, не спіши передчасно -
То свято душі після довгих страждань.

Молися, молись
До Всевишнього Бога,
Вже досить земним
Поклонятись богам.
До Нього ти йшла
Невиправдано довго,
А нині тебе Він запрошує в храм.

Моя Україно, червона калина,
Під небом високим в зіницях моїх.
Ще вчора рабою була на колінах,
А нині в молитві спокутуєш гріх.

Згадай про своє вікопомне минуле,
Господня тебе берегла благодать.
Її пам"ятаєш ти, ще не забула -
Думки твої знову до Бога летять.