Проповідь на біті

Та не забув про нас Господь, 
та то колись забули ми, забуті в суїті, 
самі не знали поле перейти, 
забиті істини шукали, хоть самі їх затоптали, 
на дні серця радість, посмішку, 
на потім залишали. 
Що таке любов, 
та про яку говорить Боже слово, 
не забуду я ніколи, бо Господь в моєму домі,
перше Коринтян тринадцять, 
закриває ранам пасті, 
жертва на хресті Ісуса, 
і життя як на рестарті.

Лиш повірь, лиш повірь, 
без Бога ти не проживеш на те що заробив,
Без Бога щастя не знайдеш, 
бо Він твій Поводир, 
не любиш слухать проповідь, 
послухай на біті.

Так бо Бог полюбив цей світ, 
що віддав за тебе Сина Свого, вмерти на хресті.
Як повіриш, що Ісус Христос 
то є спаситель твій, 
забере твої гріхи, забере твої гріхи.

Небо чекає на тебе, коли,
коли загаснуть ці грішні вогні,
коли відкинеш земні ти шляхи,
коли не будеш блукати в пітьмі.

Пустоші серця заповнить твої,
більше не будеш, ти на самоті,
шанс на спасіння дарує тобі,
Віра й життя у Ісусі Христі.