Степ широкий

Куплет:
Степ широкий розстеливсь, ген до небокраю.
Поміж трав посохлих вітер гірко завиває.
Сонце випалило степ, ні води краплини.
По степу юнак іде в латаній свитині. 
Сонце випалило степ, ні води краплини.
По степу юнак іде в латаній свитині. 

Припев: 
Доле ж моя, доле,Що мені діяти?
Як прийти до батька в дім. Що йому сказати?
Доле ж моя, доле, Розстелися степом.
Хто ж мене такого знов, Додому прийме? (х2)

Куплет 2:
Лишив батька, лишив дім, лишив рідну неньку.
Поміняв на гірку воду матінку стареньку.
„Боже! Що ж я наробив в ту лиху годину”,
І рознісся степом крик блудної дитини.
„Боже! Що ж я наробив в ту лиху годину”,
І рознісся степом крик блудної дитини.

Припев:
Куплет 3:
Скільки горя, скільки сліз зазнав на чужині,
Прости, батьку, тяжкий гріх ти своїй дитині.
Серце кров’ю облилось у старого батька,
Сльози щастя на очах я ж бо сина бачу. 
Серце кров’ю облилось у старого батька,
Сльози щастя на очах я ж бо сина бачу. 

Припев: 
Сину, рідний сину! Ти ж моя дитина!
Кращі шати одягни, Скинь стару свитину.
Сину, рідний сину! Ти ж моя дитина!
Обійму міцніше я й забуду провину. (х2)